Калькулятор коефіцієнта Шарпа

Загальний орієнтир для оцінки:

• Коефіцієнт Шарпа нижче 0 свідчить про те, що дохідність інвестиції нижча за безризикову ставку — вигідніше було б тримати кошти в казначейських векселях.
• Значення від 0 до 0,5 є посередніми.
• Від 0,5 до 1,0 — прийнятні.
• Від 1,0 до 2,0 — хороші.
• Понад 2,0 — відмінні (і рідкісні протягом тривалих періодів).

Довгостроковий коефіцієнт Шарпа індексу S&P 500 становить приблизно 0,4–0,5, що означає, що загальна ринкова дохідність лише трохи перевищує показник, який передбачається самим лише ризиком.

Berkshire Hathaway Уоррена Баффета досягла коефіцієнта Шарпа приблизно 0,79 за понад 50 років — на перший погляд скромний результат, але вражаючий завдяки своїй стабільності.

Хедж-фонди, які заявляють про коефіцієнт Шарпа вище 3, часто мають коротку історію показників, упередженість виживаності або стратегії з прихованими ризиками екстремальних збитків, які не враховуються стандартним відхиленням.

Як зазначає Інститут CFA, коефіцієнт Шарпа передбачає, що доходність має нормальний розподіл, що не працює для стратегій зі зміщеною доходністю — стратегії продажу опціонів часто демонструють високі коефіцієнти Шарпа, поки хвостова подія не спричинить катастрофічних збитків.

Він однаково карає як волатильність зростання, так і волатильність падіння, що суперечить інтуїції, оскільки інвестори вітають несподіване зростання. Коефіцієнт Сортіно вирішує цю проблему, використовуючи лише відхилення вниз.

Вибір часового періоду суттєво впливає на результати: багато фондів виглядали чудово за коефіцієнтом Шарпа за 2009–2021 роки, але показували слабкі результати з урахуванням 2022 року. Порівняння коефіцієнтів Шарпа за різні часові періоди або класи активів вимагає обережності.

Крім того, стратегії з використанням кредитного плеча можуть штучно завищувати коефіцієнти Шарпа — фонд S&P 500 із плечем 2x має приблизно такий самий коефіцієнт Шарпа, як і індекс без плеча, попри подвійну доходність та подвійну волатильність.

Сучасна портфельна теорія — концепція нобелівського лауреата Гаррі Марковіца — використовує коефіцієнт Шарпа для пошуку оптимального портфеля на ефективній межі. Комбінація активів, яка максимізує коефіцієнт Шарпа, називається дотичним портфелем.

На практиці інвестори використовують його для оцінки того, чи покращує додавання активу ефективність портфеля. Актив із нижчою власною доходністю, але низькою кореляцією з наявними активами, може підвищити коефіцієнт Шарпа портфеля завдяки диверсифікації.

Наприклад, додавання міжнародних облігацій (4% доходності, 5% волатильності, кореляція 0,2 з акціями США) до портфеля, що складається виключно з акцій США, зазвичай покращує коефіцієнт Шарпа, попри нижчу абсолютну доходність.

Формула покращення коефіцієнта Шарпа портфеля враховує як коефіцієнти Шарпа окремих активів, так і їхню кореляцію — некорельовані активи з помірними коефіцієнтами Шарпа часто додають більше цінності, ніж висококорельовані активи з високими коефіцієнтами Шарпа.

Коефіцієнт Шарпа — це (доходність портфеля − безризикова ставка) ÷ стандартне відхилення доходності.

Якщо доходність фонду становить 12%, безризикова ставка — 4%, а його волатильність — 10%, коефіцієнт Шарпа дорівнює (12 − 4) ÷ 10 = 0,8.

Він вимірює, скільки надлишкової доходності ви отримуєте на кожну одиницю взятого ризику, дозволяючи об'єктивно порівнювати інвестиції з різним рівнем волатильності.

Коефіцієнт Шарпа враховує будь-яку волатильність як негативний чинник, включно з коливаннями вгору, які інвестори насправді вітають.

Коефіцієнт Сортіно виправляє це, ділячи надлишкову доходність лише на відхилення вниз і вимірюючи доходність на одиницю саме шкідливого ризику.

Для асиметричних або опціонних стратегій коефіцієнт Сортіно часто дає об'єктивнішу картину, тоді як коефіцієнт Шарпа залишається універсальним орієнтиром для широко диверсифікованих портфелів.

Якщо коефіцієнт Шарпа ділить надлишкову доходність на загальну волатильність (стандартне відхилення), то коефіцієнт Трейнора ділить її на бета — лише систематичний, ринковий ризик.

Коефіцієнт Трейнора підходить для випадків, коли інвестиція є частиною вже диверсифікованого портфеля, тому значення має лише ринковий ризик.

Використовуйте коефіцієнт Шарпа для оцінки самостійного портфеля, а коефіцієнт Трейнора — для оцінки компонента більшого портфеля.

Безризикова ставка — це зазвичай доходність короткострокових державних цінних паперів, таких як 3-місячні казначейські векселі США, узгоджена з вашим періодом вимірювання.

Використання занадто високої ставки занижує коефіцієнт Шарпа, і навпаки.

Для забезпечення послідовності застосовуйте одну й ту саму безризикову ставку до всіх інвестицій, які ви порівнюєте, і оновлюйте її в міру зміни поточних ставок.

Коефіцієнти Шарпа зазвичай наводяться в річному вимірі, щоб їх можна було порівнювати між різними фондами.

Щоб привести коефіцієнт Шарпа, розрахований за місячними даними, до річного виміру, помножте його на квадратний корінь із 12; для денних даних помножте на квадратний корінь приблизно з 252 торгових днів.

Завжди перевіряйте, чи вказаний коефіцієнт Шарпа є місячним чи річним, перш ніж порівнювати, оскільки різниця для місячних показників становить приблизно 3,5 раза.

Орієнтовна шкала оцінки:

• коефіцієнт Шарпа нижче 1 вважається посереднім;
• 1–2 — хороший;
• 2–3 — дуже хороший;
• понад 3 — відмінний.

Більшість портфелів акцій, орієнтованих лише на довгі позиції, знаходяться в межах від 0,5 до 1 протягом повних ринкових циклів.

Скептично ставтеся до незвичайно високих коефіцієнтів Шарпа на коротких проміжках часу — вони часто відображають везіння, кредитне плече або прихований хвостовий ризик, а не реальну майстерність.

Для високоволатильних активів, таких як криптовалюта, коефіцієнт Шарпа може вводити в оману, оскільки доходність далека від нормального розподілу і піддається раптовим обвалам.

Високий коефіцієнт Шарпа під час бичачого тренду може приховувати катастрофічний ризик падіння.

Оцінюючи криптовалюту, використовуйте коефіцієнт Шарпа разом із коефіцієнтом Сортіно та максимальним просіданням, щоб не піддатися спокусі привабливо скоригованого на ризик показника.

Фактичний коефіцієнт Шарпа (ex-post) розраховується на основі вже реалізованої історичної доходності, тоді як очікуваний коефіцієнт Шарпа (ex-ante) використовує очікувану доходність та прогнозовану волатильність для оцінки на майбутнє.

Протестовані на минулих даних показники ex-post описують минуле і можуть бути надмірно оптимізовані, а показники ex-ante повністю залежать від якості ваших припущень.

Сприймайте будь-яке окреме значення коефіцієнта Шарпа лише як одну з багатьох точок даних, а не як гарантію майбутніх результатів.

До типових помилок належать:

• змішування часових рамок (порівняння місячного коефіцієнта Шарпа з річним);
• використання застарілої безризикової ставки;
• довіра до високого коефіцієнта на короткому або спеціально відібраному часовому проміжку.

Коефіцієнт Шарпа також передбачає приблизно нормальний розподіл доходності, тому він недооцінює ризик стратегій із «товстими хвостами».

Використовуйте його як один із кількох інструментів аналізу, але ніколи як єдиний критерій для прийняття рішень.